… я мрію так життя прожити,
                  Щоб кров і піт віддать землі своїй,
                 Щоб у плодах мої хилились віти,
                Щоб розроставсь в глибинах корінь мій.
                        М. Стельмах. «В твоїм грозовім полі,Україно…»

 24 травня до 110-річниці від дня народження українського письменника і драматурга Михайла Стельмаха, у читальному залі для студентів бібліотеки імені Л. Каніщенка ЗУНУ відбулася літературна година «Михайло Стельмах – художник народної долі».
 Модератором заходу виступила завідувачка читального залу для студентів Ірина Любезна
Учасники заходу мали можливість детальніше дізнатися про життєвий та творчий шлях письменника, зачитати найвідоміші поетичні твори та ознайомитись із книжковою виставкою «Я живу життям своїх героїв».
 М. Стельмах був і залишається в пам’яті українського читача як літописець українського села, хранитель правди і добра на землі. Одночасно – поет і прозаїк, драматург і фольклорист, публіцист і кіносценарист – Стельмах постійно експериментував і розвивався у цьому. Як результат – десятки збірок, п’єси, сценарії, романи, дитяча література і, головне, незгасаюча пам’ять вже багатьох поколінь.
 Життя Михайла Стельмаха пройшло у творчій і натхненній праці, який усього себе присвятив своєму народові, відкривши світові його духовне багатство, мужність, працелюбство, його лагідну і поетичну душу.
 Його фронтова лірика співзвучна із сьогоденням та полонить суворою правдою, філософською заглибленістю:
                          Життя моє – ідуть бійці суворі,
                          І чуєш дзвін натруджених сердець.
                          Вночі прострелені зринають зорі,
                          В полях вмира поранений боєць.
                          Береш його гвинтівку серед поля,
                          Що пахне ще і потом, і теплом,
                          А на могилі вже печалиться тополя
                          І тужить колос вистиглим зерном.
                                            (“Життя моє! Тремтять шляхи розбиті…”)
 «Любити безмежно життя і людей» — ось головний мотив всієї творчості М. Стельмаха.