Це восьма книга поета й прозаїка, що доповнює його творчий доробок новими барвами. У Івана Демчишина - своєрідна манера письма. Він сміливо вилущує зерна істини з найбуденніших вражень і без лукавства пророщує їх у життєвих картинах.