Проаналізовано мінливу роль держави у контексті становлення економіки знань. Запропоновано оригінальну концепцію (“економічна соціодинаміка”), з якої випливає нове розуміння змішаної економіки. Запроваджено (за межами постулату методологічного індивідуалізму) поняття взаємодоповнюваності індивідуальної та соціальної корисності. Як наслідок, держава, будучи специфічним суб’єктом ринку, систематично обмінює наявні у її розпорядженні ресурси на соціальну корисність благ з метою зростання інтелектуального капіталу суспільства і розвитку його інноваційного потенціалу.