У статті розкрито і обгрунтовано суперечності формування глобальної антивуглецевої політики, на основі аналізу рішень міжнародних форумів з питань охорони навколишнього середовища та боротьби з негативними змінами клімату. Використано методи групування та узагальнення статистичних даних щодо обсягів, динаміки та інтенсивності викидів вуглецю, в тому числі в міжнародному порівнянні. Доведено, що основні суперечності в процесі формування глобальної антивуглецевої політики проявляються: на різних рівнях і напрямах; між глобальними цілями, які обстоюють міжнародні організації та національними можливостями та інтересами (національним протекціонізмом); між розвиненими країнами і країнами, що розвиваються, між розвиненими країнами з різною інтенсивністю вуглецевих викидів; між транснаціональними компаніями і урядами країн. Обгрунтовано, що ці суперечності гальмують процес скорочення викидів парникових газів в атмосферу. Наукова новизна статті полягає в обгрунтуванні об'єктивної закономірності посилення глобального підходу до формування та реалізації антивуглецевої політики. Практичне значення статті полягає в обгрунтуванні необхідності прийняття на міжнародному рівні рішень, які б мали всеохоплюючий і обов'язковий характер щодо скорочення вуглецевих викидів.