Стаття присвячена розгляду питань визначення основних чинників конкурентоспроможного розвитку регіону. Обгрунтовано значимість визначення джерел конкурентних переваг для конкурентоспроможного розвитку країни і її регіонів. Чинники конкурентоспроможності регіону можуть бути трансформовані в конкурентні переваги. Перетворення чинників конкурентоспроможності в конкурентні переваги відбувається відповідно до поставлених стратегічних цілей, завдань і пріоритетів. Розглянуто різні підходи як вітчизняних, так і закордонних авторів до класифікації чинників конкурентоспроможності, а також безпосередньо до визначення самого поняття "чинник конкурентоспроможності". Існуючі в даний момент підходи діляться на статичні й динамічні. Серед критеріїв класифікації чинників конкурентоспроможності регіонів особливе місце займає предмет конкуренції, відповідно до якого виділяється п'ять груп чинників. Предмети конкуренції є одночасно й об'єктами, на які спрямовані зусилля суб'єкта регіонального управління. Також широке поширення в практиці територіального маркетингу одержали підходи, засновані на поділі чинників на зовнішні й внутрішні, "тверді" і "м'які". Класифікація чинників конкурентоспроможного розвитку регіонів може бути використана при формуванні диференційованої регіональної економічної політики.