Узагальнено науково-теоретичні підходи до визначення сутності соціально-трудових відносин, установлено причини, що актуалізують необхідність їх вивчення в сучасних соціально-економічних умовах розвитку суспільства. Виокремлено та проаналізовано особливості соціально-трудових відносин як об'єкту державного регулювання. Розглянуто чинники формування соціально-трудових відносин, шляхи їх розвитку, напрями активізації функцій держави щодо приведення змісту цих відносин у відповідність зі специфікою ринкової економіки. Обгрунтовано, що умовою і базою для ефективного функціонування системи державного регулювання соціально-трудових відносин є її інформаційне забезпечення, яке повинне включати: достовірну інформацію про соціально-економічний розвиток країни; регулярну статистику зайнятості та соціальну статистику; спеціальні обстеження соціально-трудових відносин. Доведено необхідність підвищення демократизації соціально-трудових відносин на основі оптимального співвідношення їх державного регулювання і саморегулювання, при якому забезпечуватиметься стабільність в країні, не допускатиметься надмірне соціальне навантаження на бізнес і буде підтримуватися позитивна динаміка показників рівня життя населення.