У статті досліджується демократичний розвиток українського суспільства, проведено змістовний аналіз поняття "демократія". Вказано на його діалектичну природу у зв'язку з чим виникає необхідність розглядати демократію у історичній ретроспективі. Виділені складові сучасних демократій, що в широкому сенсі розкривають природу демократії. На основі цього сформовано поняття про демократичний потенціал українського парламентаризму. Проведений критичний аналіз та виділені напрями реалізації демократії в Україні через парламентаризм. На сучасному етапі Україна переживає складний період, який багато в чому зумовлений недосконалістю засадничих норм демократії, визначених у тексті діючої Конституції, та відсутністю стабільних механізмів реалізації політичного потенціалу Конституції. Потребують докорінної еволюційної перебудови окремі аспекти суспільного уявлення про закон як такий та про державний устрій. Зокрема ідеться про засвоєння на ментальному рівні кожним громадянином таких основних положень демократії як верховенство закону та народне управління. Таким чином, розвиток сучасної української держави потребує розгляду сутності демократії як суспільно-політичного ладу та механізму її реалізації через парламентаризм.