У авторефераті дисертаційної роботи на основі аналізу ідей української філософії ІІ половини ХІХ - початку ХХ століття досліджено зміст поняття "серце". Доведено, що серце українськими філософами зазначеного періоду тлумачиться як екзистенційна засада духу, тобто як таке осереддя душевного, яке здатне "живитися" духом, сприймати духовне і тим самим забезпечувати його збереження, здійснення й розвиток у стосунках людей зі світом і між собою.