Дисертація присвячена систематизації теоретичних засад та обгрунтуванню практичних рекомендацій щодо розвитку персоналу як ключового чинника забезпечення стратегічної стійкості підприємств у динамічних умовах сучасного бізнес-середовища. Поглиблено теоретичні основи розвитку персоналу як чинника стратегічної стійкості підприємств з урахуванням цілей розвитку персоналу (підвищення кваліфікації, формування компетентностей, забезпеченнякадрового резерву, зростання продуктивності праці, зміцнення конкурентоспроможності) та принципів комплексності, достовірності, адаптивності, систематичності, ефективності й результативності.