До книги увійшли поетичні шедеври, які принесли П. Тичині визнання як геніальної особистості на міжнародному рівні. Повністю друкуються за оригіналами рукописів та першодруків тексти творів, які за тоталітарного режиму зазнавали редагувань або й вилучень з літературно-наукового обігу. Першою подається недрукована за життя поета збірка «Панахидні співи», яка вважалася втраченою, а «Соняшні кларнети», «Плуг», «Замісць сонетів і октав», «Вітер з України» – це ті книжечки, що прославили українського автора у слов’янському світі. Твори, які не включалися автором до збірок, подаються в окремому розділі «Поза збірками». Назва книжки «До кого говорить?» – це перший рядок із недрукованого за життя вірша П. Тичини, написаного орієнтовно всередині 1920-х років, коли компартійний лідер республіки В. Я. Чубар піддав його критиці за «протягування націоналістичного дурману в літературу».