Іпотечний кредит є довгостроковим вкладенням банківських ресурсів під заставу нерухомості і, як будь-який механізм інвестування, розрахований на тривалий час, стикається в Україні з головною проблемою – відсутністю довгострокових банківських ресурсів у необхідних обсягах і з прийнятними відсотковими ставками. Можливості банків щодо здійснення житлового іпотечного кредитування і подальшого нарощування його обсягів багато в чому визначаються ресурсами, тому й набувають актуальності дослідження з формування банківських ресурсів для розвитку іпотечного житлового кредитування. Автор доводить, що після проведення комплексного аналізу формування банківських ресурсів іпотечного кредитування й напрямків їх спрямування було виявлено: банківськими установами неадекватно та не повною мірою використовується внутрішній (поточний) ресурсний потенціал. Це значно обмежує можливості банків щодо збільшення ресурсів, які з’являються внаслідок мультиплікативного впливу іпотечного кредитування.