Марі́йка Підгіря́нка (Марія Омелянівна Ленерт-Домбровська)

Опубліковано: 26 березня 2021

До 140-річчя від дня народження (29.03.1881 – 20.05.1963)

3“Марійка Підгірянка справді народна, щира, ніжна, талановита поетеса”.
                                                                                     Максим Рильський

 Марійка Підгірянка була вірною дочкою українського народу. В її особі щасливо поєднується талант народного педагога й поетеси, прозаїка й драматурга, перекладачі й громадського діяча. Вона йшла в одній шерензі зі своїми сучасниками, такими ж педагогами й поетесами, як Уляна Кравченко, Клементина Попович, Дніпрова Чайка, Наталя Кобилянська, які боролися за відродження української нації, за щастя народне, за емансипацію жінки.
 Творчість Марійки Підгірянки - це цілий сніп просвітнього проміння, здатного осяяти світ добром, заповнити прогалину виховного процесу, що віддавна турбує тих, хто щиро вболіває за відродження нашої духовності. Її поезія як кришталева вода з гірського джерела, що втамовує спрагу дітям і дорослим.
 Творча спадщина поетеси назавжди увійшла у золотий фонд української класичної літератури, загальнолюдську духовну культуру, а славетне ім’я на віки вкарбувалось у пам’яті народній.

Пропонуємо Вашій увазі переглянути презентацію по даній темі.

 

Лесь Мартович (Олекса Семенович Мартович)

Опубліковано: 11 лютого 2021

До 150 - річчя від дня народження (12.02.1871–11.01.1916)

01 «Не для слави, а для людей» - ці прості, але глибокі за змістом слова характеризують усю діяльність українського письменника-класика кінця ХІХ - початку ХХ ст. Леся Мартовича. Він пройшов тяжкий, але чесний життєвий шлях. Його життя і самобутня творчість органічно пов’язані з чарівним куточком української землі у межиріччі Черемоша і Прута.
 Широка, правдива картина суспільного життя Галичини змальована в творчості Мартовича з позицій людини, яка ненавидить і засуджує поміщицький лад.
 Виразна риса його стилю – поєднання трагічного з комічним, гумор, який з часом переходить у гостру сатиру, за що його і назвали майстром сатиричного слова. Відгукуючись на злобу дня Мартович намагався зачепити найголовніші проблеми життя людини і людства. Його гострий проникливий розум ніколи не зупинявся на поверхні життя, а проникав у глибину явищ, в їх сокровенну сутність. Наділений геніальним талантом відтворювати душу, думи і голоси своїх краян, їхні жалі і турботи, інтелігентність серця і силу творчого розуму народу, Мартович сам став його сумлінням, його любов'ю і його сміхом.
 І сьогодні сатира Л. Мартовича пробуджує почуття відрази до лицемірства, підлості, боягузтва, ренегатства, як би вони не маскувались.

Пропонуємо Вашій увазі переглянути презентацію по даній темі.

 

Валер’ян Петрович Підмогильний

Опубліковано: 01 лютого 2021

До 120 - річчя від дня народження (02.02.1901 – 03.11.1937)
6017435c-5926-490b-ba17-c082d67a873b«Його мистецькою кармою і принципом думання були ясність і простота. Майстри українського слова дали Підмогильному мистецьку душу, а Захід блиском свого мистецтва причарував його серце».
                                                                                Тодось Осьмачка.

 

 Валер’ян Петрович Підмогильний – український письменник, талановитий прозаїк доби Розстріляного відродження. Він настільки талановитий у своєму жанрі психологічно-модерністської прози, що зумів саме завдяки рівню літературного мистецтва протистояти тоталітарній системі тих часів. Письменник говорив мовою літературного стилю та сюжету, сутністю своїх героїв, вибором між патріотизмом справжнім та «ура-патріотизмом».
 В. П. Підмогильний «справді був надто оригінальним явищем в українській літературі. Пройшовши чорну смугу півстолітнього ігнору та забуття, як жертва тоталітарної системи, він лише в теперішній час постає перед нами без образливих наличок і всіляких упереджень, у всій своїй повноті», - саме так казав про нього Тодось Осьмачка.

До дня народження В. П. Підмогильного інформаційно-бібліографічний відділ підготував презентацію. Бажаємо приємного перегляду!

 

Павло Григорович Тичина

Опубліковано: 22 січня 2021

До 130-річчя від дня народження (23.01.1891-16.09.1967 рр.)

630 360 1524810905-2835 «Павло Григорович Тичина - це шукання й шукання, праця і вимогливість, і, нарешті, вміння з безконечного плину образів відібрати найсвіжіший, наймісткіший, наймузикальніший». 
                                                                                                           О. Гончар

 Павло Григорович Тичина - український поет, перекладач, публіцист, громадський діяч, академік Академії наук УРСР, лауреат Державної премії СРСР і Державної премії УРСР ім. Т.Г. Шевченка, міністр освіти УРСР (1943 - 1948), голова Верховної Ради УРСР (1953 - 1959).

 Як поет П. Г. Тичина починав у 1906-1910 рр. з наслідування народних пісень та творів Т. Г. Шевченка. Перші друковані твори молодого поета з'явилися 1912 р. Подією величезної ваги в новочасній українській літературі став вихід у світ першої збірки віршів «Сонячні кларнети» (1918), пройнятої сонячною вірою в життя, людину, в рідний знедолений народ. Ця книга одразу поставила 27-річного поета поруч із першорядними митцями новочасного українського відродження.
 Протягом життя П. Г. Тичини існував постійний і надзвичайний тиск на нього, на його творчу активність. Поезія Павла Тичинин – попри всю її розмаїтість, попри всю популярність, навіть іноді взаємо виключність окремих її мотивів, - явище надзвичайно цілісне. Вона не тільки здається. А і є вираженням стиснутого в могутню пружину людського духу.

Пропонуємо Вашій увазі переглянути презентацію по даній темі.

 

 

Микола Данилович Руденко

Опубліковано: 18 грудня 2020

До 100 - річчя від дня народження (19.12.1920 – 01.04.2004)

ві"Рухлива панорама Дніпровських порогів, над якими відчутно витав Дух України – це назавжди оселилося в душі, ставши тим, без чого я не міг би сформуватися ні як поет, ані як людина".
                                                                               М. Руденко

 Микола Данилович Руденко – один з велетнів, чиїм ім’ям означене українське національне відродження 60-90-х років XX-го сторіччя. Його ім’я відоме не тільки в Україні, а й далеко за її межами.
Микола Руденко став одним із символів українського правозахисного руху. За своє життя він пройшов еволюцію від правовірного комуніста до дисидента-правозахисника. Він став одним з перших, хто почав говорити про права людини у тогочасному СРСР. Однак режим відповів йому за цю непримиренну позицію ув'язненням та засланням, багато в чому зламавши його подальше життя.
 Творчість Миколи Руденка - реалістична, за кожним рядком - тінь побаченого та пережитого. І в поезії, і в прозі. Він був талановитим поетом, публіцистом, письменником і активним громадським діячем.
 Микола Руденко залишиться у нашій пам’яті як людина мужня, творча, духовно вільна. Радянська система не скорила, не зломила його. Навпаки, загартувала та призвела до прозріння, протесту й оновлення. У тяжких життєвих випробуваннях перемогла вільна душа поета.
 Указом Президента України Л.Кучми від 19 грудня 2000 року за № 1347/2000 Руденку Миколі Даниловичу «за активне і послідовне відстоювання ідеї побудови незалежної Української держави, багаторічну плідну правозахисну і літературну діяльність» присвоєно звання Герой України з врученням ордена Держави.

Пропонуємо Вашій увазі переглянути презентацію по даній темі.

 

Сторінка 1 із 15