Вороний Микола Кіндратович

Опубліковано: 06 грудня 2021

До 150 років від дня народження (6 грудня 1871 - 7 червня 1938)

wfp1545216765305 «Перший правдивий модерніст української поезії. Увірвався до літературного буття з лагідними інтенціями реформувати поетичну мову. Майстер гармонійних дисонансів, піонер формальних пошуків, мрійливий лицар захмарного князівства… Мав сміливість понад усе цінувати красу, прагнув облагороднювати марудну дійсність…».
                                                                                                І. Лучук

 Микола Кіндратович Вороний — український письменник, перекладач, поет, режисер, актор, громадсько-політичний діяч, театрознавець. Один із засновників Української Центральної ради.
 М. Вороний знаменує собою значну сторінку в житті нашої літератури й культури загалом. Саме він примусив цілі покоління творців замислюватися над сутністю художнього слова, над філософією мистецтва. І в естетичних поглядах, і в творчості він був новатором художніх форм, прагнув розширити естетичні горизонти нашої літератури. Відстоював право поезії «нести красу чуттів і замислів».
 Його поетичний доробок прирівнюється з творчістю Шарля Бодлера й Поля Верлена. П. Тичина й М. Рильський вважали його своїм учителем.

Пропонуємо Вашій увазі переглянути презентацію по даній темі.

 

16 жовтня - Всесвітній день хліба

Опубліковано: 13 жовтня 2021

Пахне хліб. Як тепло пахне хліб.

он

Любов'ю трударів і радістю земною.

П. Воронько 

Хліб один з найпопулярніших продуктів у світі, без якого не обходиться жоден день нашого життя. Тому не дивно, що у нього є і своє свято - Всесвітній день хліба, яке відзначається щорічно 16 жовтня.

Сьогодні, як і в усі часи, в будь-якій країні світу хліб користується незмінною любов'ю. Люди різних національностей завжди дбайливо ​​ставилися до хліба. Йому відводилося найпочесніше місце на столі, він був і залишається символом життя.

Споконвіку хліб для українців був головним продуктом харчування, тим, навколо чого власне й оберталося життя селянина-хлібороба. У ХХ ст. на Україні було 3 голодомори:  1921-1923рр., 1932-1933рр. і 1946-1947рр.. Від голоду помирали дорослі і малі, промовляючи своє останнє в житті слово: “хліб”. Матері божеволіли, бо не могли порятувати своїх дітей від голодної смерті. Шматок хліба коштував стільки, як саме життя. І зараз, кожен, хто пережив цей страшний голод, ніколи не кине шматок хліба на землю, бо перед ним завжди будуть очі тих, хто помер від голоду в ті страшні часи.

Хліб безцінний. Він сильніший за все, смачніший за все, він дорожчий за золото, насущний і святий хліб із нашого поля. 

Пропонуємо Вашій увазі переглянути презентацію по даній темі.

 

Михайло Петрович Драгоманов

Опубліковано: 30 вересня 2021

До 180 років від дня народження (30.09.1841–2.07.1895)

Драгоманов Михайло.1

 В особі Драгоманова побачили ми, побачила Европа перший раз новий тип — свідомого Европейця і не менше свідомого Украінця. Можна сказати, що головна часть писань Драгоманова, а особливо єго знамениті критично-публіцістичні статті такі як „Историческая Польша і великорусская демократія“, „Вільна спілка“, „Чудацькі думки“, „Листи на наддніпріянську Украіну“ були не чим, як мотівованєм, вияснюванєм сеі сінтези — свідомого, поступового европейства і разом з тим свідомого украінства. Здобутком тих єго праць був рух украінськоі молодіжи в 70-тих і 80-тих роках а остаточно повстанє русько-украінськоі радікальноі партіі.                                                                                                                                                                                                                            Іван Франко

 Михайло Драгоманов є однією з ключових постатей в українській суспільно-політичній і філософській думці XIX ст., увійшов в історію як величний мислитель, вчений та політичний діяч. Він політик і політолог, дослідник всесвітньої та вітчизняної історії, соціолог, етнограф, економіст, фольклорист, публіцист і літературний критик.
 Сильна та неординарна, складна і суперечлива фігура дослідника була в центрі суспільного та культурного життя Російської імперії протягом декількох десятків років ХІХ століття. Людина широких інтересів, глибокої ерудиції, чутливий до суспільних реалій, Драгоманов жив, творив і діяв в конкретних історичних умовах, розвиваючись і змінюючись разом із ними, але залишаючись непорушним в основних своїх переконаннях. Він ставив понад усе інтереси людини, її свободу і права, соціальні, політичні та національні інтереси рідного народу, основи політичної рівності та соціальної справедливості етносів. Суспільний процес розумів як поступальний розвиток політичних і моральних ідей, підпорядкованих внутрішнім законам прогресу. Його політичним ідеалом була федеративна держава, побудована на основах децентралізму і культурно-національної автономії.
 Михайло Драгоманов був талановитим народним просвітителем і наставником цілих поколінь молодих вчених та педагогів. Сильний духом, він став ідейним натхненником багатьох великих українців, зокрема Лесі Українки, Івана Франка, Михайла Грушевського, Сергія Єфремова та інших.

Пропонуємо Вашій увазі переглянути презентацію по даній темі.

 

19 червня – День фермера

Опубліковано: 17 червня 2021

вступ «Лише на обробленому ґрунті розквітають інші мистецтва. Тому фермери – засновники цивілізації»
                                                                                    Даніель Уебстер

 19 червня в Україні відзначають професійне свято – День фермера, яке запроваджене Указом Президента України від 18 червня 2020 року №234. Таку дату обрали у зв’язку з тим, що саме 19 червня 2003 року був ухвалений Закон України «Про фермерське господарство».
 Фермерські господарства вносять вагомий вклад у діяльність агропромислового сектору та продовольчу безпеку України. Розвиток фермерства та робота самих фермерів відіграють важливу роль у збереженні українського села.
 Фермерський тип господарювання – це особливий вид підприємницької діяльності на селі, на основі праці родини за традиційним українським сільським укладом. Фермери продовжують виробляти якісну сільськогосподарську продукцію, мужньо протистоять кризовим явищам, підтримують Українську державу у відстоюванні цілісності та незалежності.

Пропонуємо Вашій увазі переглянути презентацію по даній темі.

 

Марі́йка Підгіря́нка (Марія Омелянівна Ленерт-Домбровська)

Опубліковано: 26 березня 2021

До 140-річчя від дня народження (29.03.1881 – 20.05.1963)

3“Марійка Підгірянка справді народна, щира, ніжна, талановита поетеса”.
                                                                                     Максим Рильський

 Марійка Підгірянка була вірною дочкою українського народу. В її особі щасливо поєднується талант народного педагога й поетеси, прозаїка й драматурга, перекладачі й громадського діяча. Вона йшла в одній шерензі зі своїми сучасниками, такими ж педагогами й поетесами, як Уляна Кравченко, Клементина Попович, Дніпрова Чайка, Наталя Кобилянська, які боролися за відродження української нації, за щастя народне, за емансипацію жінки.
 Творчість Марійки Підгірянки - це цілий сніп просвітнього проміння, здатного осяяти світ добром, заповнити прогалину виховного процесу, що віддавна турбує тих, хто щиро вболіває за відродження нашої духовності. Її поезія як кришталева вода з гірського джерела, що втамовує спрагу дітям і дорослим.
 Творча спадщина поетеси назавжди увійшла у золотий фонд української класичної літератури, загальнолюдську духовну культуру, а славетне ім’я на віки вкарбувалось у пам’яті народній.

Пропонуємо Вашій увазі переглянути презентацію по даній темі.

 

Сторінка 1 із 16