У читальному залі для студентів бібліотеки ім. Л. Каніщенка Західноукраїнського національного університету проведено літературну годину “Слово, що будить душу” присвячену 211-тій річниці від Дня народження Тараса Шевченка.
Мета заходу – ознайомити студентську молодь з красою, неповторністю, чарівністю Шевченкового слова, значенням творчості Т. Шевченка для українського народу, викликати бажання глибше пізнати його життєвий шлях, виховати шанобливе ставлення до творчої спадщини Кобзаря.
Завідувачка читального залу для студентів Ірина Любезна ознайомила присутніх із життєвим та творчим шляхом письменника. Потім у виконанні студентів звучали поетичні твори та уривки з поем Кобзаря.
Духовну велич і красу українського народу Тарас Шевченко підніс на найвищий ступінь, чим збагатив увесь світ. “Заповіт” великого Кобзаря повинен стати заповітом для кожного українця – зберегти мову народу, його звичаї, його пісні і пронести через віки у майбуття. Ідеї та заповіді Тараса Шевченка будуть жити доти, поки не зникне та людська нескореність та жага до свободи нашого народу.
Під час заходу молодь заглибилася у світ Шевченкової поезії, відчула його силу та енергетику. Вірші Тараса Шевченка – це не просто слова на папері, це невичерпне джерело натхнення, сили, віри та надії.
Феномен Кобзаря, його творчість вже протягом трьох століть вражає українців. Кожен з нас має свого Шевченка, адже кожен обирає в його спадщині те, що найближче до серця. Його спадщина така ж невичерпна, як і сама українська мова, пісня, народ.
Сьогодні ми порівняємо свої ідеали та помисли з ідеалами Тараса Шевченка, визначимо свої кроки у становленні Української держави, оцінемо нашу силу в боротьбі. У цей неспокійний час нам, як ніколи, потрібні його слова, його непохитна віра у майбутній мир та справедливість серед людей.
Тарас Шевченко – це наша душа, наша мудрість, наша сила. Нехай вогник Кобзаря завжди горить у наших серцях, наповнюючи їх любов’ю до рідної України, рідного слова… І хоч Україна зранена, але не скорена..
