ЮРКЕВИЧ Андрій Михайлович
(18.04.1982, с. Білозірка Лановецького р-ну Тернопільської обл. — 5.09.2014, с. Металіст Луганської обл., похований 11.09.2014 у м. Тернопіль) — український військовик, солдат, командир 2-го взводу 2-ї роти «Захід» 24-го батальйону територіальної оборони «Айдар» МО України. Випускник ТДЕУ 2005 року, факультет фінансів і кредиту.
Андрій Юркевич народився у селі Білозірка на Тернопільщині.
Навчався у Тернопільській школі № 13, брав участь в усіх можливих змаганнях, конкурсах, квестах, КВН-ах. Був бійцем спортивного клубу «Характерник» (м. Тернопіль), громадським активістом, активним учасником подій на Майдані, зокрема під час протистояння 18—20 лютого 2014 року.
Після початку війни на сході України вступив до батальйону «Айдар» і в його складі брав участь у звільненні Луганщини, вів щоденник учасника війни у соціальній мережі.
Загинув у засідці проросійських бойовиків на ділянці дороги Щастя — Металіст, поблизу села Весела Гора. 5 вересня, дві групи батальйону висунулися на блокпост на ділянці Металіст — Щастя в Луганській області. Через артобстріл території загону довелося відступити в лісосмугу, а потім машина з бійцями виїхала в бік Щастя.У машині було 12 осіб першої групи «Термінатора» та 11 бійців — другої, під командуванням Андрія Юркевича. Проїхавши поворот на Кольорові піски, через 1—1,5 км вони під’їхали до блокпоста, на якому майорів український прапор. «Термінатор» (командир групи) вийшов з машини і підійшов до постового. На питання постового: «Хто такі?» відповів «Ми — Айдар». «Айдар!» — крикнув постовий, і одночасно весь блокпост відкрив вогонь по машині наших бійців. Кузов вибухнув і спалахнув через прострелений бензобак і боєприпаси, що здетонували. Багато бійців зазнали поранень і опіків. Вони втікали в поле соняшників. Позаду лунали поодинокі постріли — звуки зачистки, очевидно, добивали поранених, які були на блокпості. Один із наших поранених дістався до вояків 80-ї бригади і добровольців. Десантники кинулись на допомогу айдарівцям, влетіли на блокпост, вступили в бій. Вони підбили танк і БТР противника, зруйнували споруди блокпоста і пішли далі в напрямку Щастя.
Похований 11 вересня 2014 року на Микулинецькому кладовищі у Тернополі.
Нагороджений Орденом “За мужність” ІІІ ступеня (2015, посмертно), орденом «Честь і слава» (2015, посмертно), орденом «Народний Герой України» (2016, посмертно), нагрудним знаком «За оборону Луганського аеропорту» (посмертно), званням «Почесний громадянин міста Тернополя» (2015, посмертно), «Почесний громадянин Тернопільської області» (2022,посмертно).
Джерела:
1.Юркевич Андрій Михайлович. Вікіпедія. Вільна енциклопедія. URL : https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%AE%D1%80%D0%BA%D0%B5%D0%B2%D0%B8%D1%87_%D0%90%D0%BD%D0%B4%D1%80%D1%96%D0%B9_%D0%9C%D0%B8%D1%85%D0%B0%D0%B9%D0%BB%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D1%87.
2.Юркевич Андрій Михйлович («Грізлі»). Книга пам’яті Тернопільщини. Герої російсько-української війни. URL : https://bookofmemory.te.ua/yurkevych-andrij-myhajlovych-grizli/.
3. Андрій Юркевич. Моя Революція. Спогади учасника Майдану про події 18-20 лютого 2014. Цифровий архів майдану 2013-14. URL : https://digitalmaidan.org/history/memories/jurkevych-andrii.