СМОЛЯРОВ Олександр Сергійович
(26.09.1981, м. Тернопіль – 1.06.2025, в с. Неліпівка біля Торецька Донецької обл.) – український військовик, полковник поліції, начальник сектору управління карного розшуку ГУНП в Тернопільській області, командир взводу стрілецького батальйону поліції особливого призначення Головного Управління національної поліції в Тернопільській області. Випускник ТАНГ 2003 року, юридичний факультет (заочна форма навчання).
Олександр Сергійович Смоляров народився 26 вересня 1981 року в Тернополі. У 1998 році закінчив Чортківську середню школу №2, після чого здобув фах правознавця у Тернопільської академії народного господарства (нині — Західноукраїнський національний університет, ЗУНУ).
Ще зі студентських років Олександр захоплювався лицарською культурою та історичною реконструкцією. Цей кодекс честі, хоробрості, правди й захисту став його головним життєвим орієнтиром, а бойовий позивний «Рицар» супроводжував його і на фронті.
Більш ніж два десятиліття свого життя він присвятив органам внутрішніх справ та Національній поліції України. У 2003 році розпочав свій шлях у правоохоронних органах дільничним інспектором. Багато років віддав боротьбі зі злочинністю та розкриттю найскладніших злочинів проти особистості. Завдяки надзвичайній результативності колеги заслужено називали його людиною-легендою.
Майже три роки очолював сектор управління карного розшуку ГУНП в Тернопільській області, зокрема протидіючи незаконному обігу зброї.
З червня 2024 року, після початку повномасштабного вторгнення, підполковник поліції Олександр Смоляров добровільно змінив тилову роботу на передову. Він очолив 2-й взвод новоствореного стрілецького батальйону поліції особливого призначення ГУНП в Тернопільській області.
Його останній бій відбувся 1 червня 2025 року поблизу села Неліпівка біля Торецька на Донеччині. Перебуваючи на передовій в окопі разом із побратимами, він загинув від масованого артилерійського та FPV-удару.
Тривалий час офіцер вважався зниклим безвісти. Лише після пошуків та судових процедур (рішенням суду від 8 липня 2026 року) його офіційно визнали загиблим. Йому навіки залишилося 43 роки.
За мужність і бездоганну службу Олександр Смоляров був відзначений численними нагородами: відзнакою «За доблесть і відвагу в службі карного розшуку» I ступеня, орденом Вітчизняної Війни, медаллю «За Оборону Рідної Держави», відзнакою-медаллю «20 років сумлінної служби», медаллю «За службу Україні», відзнакою Президента України «За оборону України» та відзнакою Головнокомандувача ЗСУ «Срібний хрест» (посмертно, 2025).
21 серпня 2026 року Олександру Смолярову було посмертно присвоєно спеціальне звання «полковник поліції». Також він удостоєний звання «Почесний громадянин Тернопільської міської територіальної громади» (посмертно, 2026).
Джерела:
- Смоляров Олександр. Тернопільська міська рада. URL : https://ternopilcity.gov.ua/about/geroi-ternopolya/103554.html
- Смоляров Олександр Сергійович. Вікіпедія. Вільна енциклопедія. URL : https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A1%D0%BC%D0%BE%D0%BB%D1%8F%D1%80%D0%BE%D0%B2_%D0%9E%D0%BB%D0%B5%D0%BA%D1%81%D0%B0%D0%BD%D0%B4%D1%80_%D0%A1%D0%B5%D1%80%D0%B3%D1%96%D0%B9%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D1%87
- Небесна І. Понад рік вважали зниклим безвісти: суд визнав загибель поліцейського з Тернопільщини. Суспільне Тернопіль. URL : https://suspilne.media/ternopil/1350864-ponad-rik-vvazali-zniklim-bezvisti-pidtverdili-zagibel-policejskogo-z-ternopilsini/