ХОМА Дмитро Володимирович
(24.04.1988, с. Сороцьке Теребовлянського р-ну Тернопільської обл. – 1.06.2025, в с. Шевченко Волноваського р-ну Донецької обл., похований 5.06.2025 у м. Тернополі) — український військовик, сержант, санітарний інструктор медичного пункту «Сталевої Сотні» 2-го стрілецького батальйону 67-ї окремої механізованої бригади. Студент ЗУНУ 2025 року, Навчально-науковий інститут новітніх освітніх технологій.
Дмитро Хома народився 24 квітня 1998 року в селі Сороцьке Теребовлянського району Тернопільської області.
У 2004–2006 роках навчався у загальноосвітній школі І–ІІ ступенів у селі Плотича Козівського району. Згодом, у 2006–2013 роках, продовжив навчання у Сороцькій загальноосвітній школі І–ІІ ступенів Теребовлянського району.
У 2013 році вступив до Фахового коледжу економіки, права та інформаційних технологій Тернопільського національного економічного університету, де здобув спеціальність «Обслуговування комп’ютерних систем і мереж». У 2024 році продовжив освіту, вступивши на заочну форму навчання до Західноукраїнського національного університету.
Підготовку до захисту України Дмитро розпочав ще у 2014 році, коли йому було лише шістнадцять. Тоді він долучився до військових тренувань і націоналістичного руху. У 2016 році, після досягнення повноліття, вирушив на фронт. Хоча на бойові позиції тоді не потрапив, проходив підготовку на полігоні: опановував стрілецьку справу, вивчав військову медицину та зброєзнавство. Того ж року став одним з ініціаторів створення у Тернополі громадської організації «Права молодь».
Із 2019 року Дмитро безпосередньо брав участь у бойових діях. Відтоді війна стала невід’ємною частиною його життя. У періоди між бойовими завданнями працював за кордоном, займаючись різною роботою — від вирощування декоративних рослин до приготування піци.
14 лютого 2022 року Дмитро одружився з коханою Олександрою. У 2024 році в подружжя народився син Святослав.
24 лютого 2022 року добровільно став на захист Батьківщини у складі Добровольчого Українського корпусу «Правий сектор». Уже в квітні того ж року підрозділ увійшов до складу Збройних Сил України.
Разом зі своїм командиром — Героєм України Сергієм Коновалом — він брав участь в обороні Київської, Чернігівської, Харківської, Луганської та Донецької областей.
Дмитро служив санітаром медичного пункту «Сталевої Сотні» 2-го стрілецького батальйону 67-ї окремої механізованої бригади. Спочатку він був стрільцем, однак згодом опанував медичні знання й практичні навички, завдяки яким допомагав рятувати життя побратимів. Його самовідданість і професійність дозволили врятувати багатьох військових.
Дмитро Хома загинув 1 червня 2025 року поблизу населеного пункту Шевченко Волноваського району Донецької області під час евакуації пораненого побратима, потрапивши під удар ворожого дрона.
Поховали Героя з військовими почестями 5 червня 2025 року на Пантеоні Героїв у Тернополі на Микулинецькому кладовищі. Під час церемонії прощання лунав Марш українських націоналістів, а на згадку про його позивний — «Фантом» — прозвучали його улюблені пісні.
За особисту мужність і самовіддані дії, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (2023); почесною відзнакою Тернопільської обласної ради «За проявлену мужність у виконанні службових обов’язків та незламність у захисті державного суверенітету»(2024); званням «Почесний громадянин міста Тернополя» (2025, посмертно).
Джерела:
1. Дайнега П. «Моя душа померла разом з тобою…» Загинув бойовий медик з Тернополя Дмитро Хома. 20 хвилин. URL : https://te.20minut.ua/lyudi/moya-dusha-pomerla-razom-z-toboyu-zaginuv-boyoviy-medik-z-ternopolya-d-11963739.html
2.Дмитро Хома. Тернопільська міська рада офіційний сайт. URL : https://ternopilcity.gov.ua/about/geroi-ternopolya/94546.html
3. Хома Дмитро Володимирович. Вікіпедія вільна енциклопедія. URL : https://uk.wikipedia.org/wiki/Хома_Дмитро_Володимирович