20 лютого – День пам’яті Небесної сотні. Це день вшанування подвигу учасників Революції Гідності. Сотні українців віддали свої життя за власну націю і державу, серед них і сини Тернопілля, які загинули під час цих кривавих подій. Пам’ять про героїв не вмирає, вона житиме тисячоліттями на сторінках історії, та в наших серцях.
У читальному залі для студентів бібліотеки ім. Л. Каніщенка ЗУНУ проведено урок-пам’яті «Небесна Сотня: ціна свободи» присвячений вшануванню пам’яті тих, хто боровся за честь, правду і гідність та віддав своє життя за нас – Героїв Небесної Сотні для студентів ВСП “Фаховий коледж економіки, права та інформаційних технологій ЗУНУ”.
Небесна сотня є найсвятішим образом з новітньої України. Цей день є символом боротьби та перемоги, єднання нашого народу з метою найвищих і найцінніших ідеалів цивілізованого, демократичного світу.
Завідувачка читального залу Ірина Любезна ознайомила студентів із тематичною книжковою виставкою, яка організована працівниками читального залу та містить історичні факти про події, що відбулися на Майдані з листопада 2013 року по лютий 2014 року, які тривожать та не залишають байдужими жодного громадянина країни. Нам всім необхідно усвідомити заради чого пожертвувала своїм життям «Небесна Сотня». Зокрема, репрезентовано видання, приурочені Революції Гідності, її героїчним і трагічним сторінкам.
Студенти переглянули тематичні документальні фільми про ті страшні події на Майдані.
Небесна Сотня стала для всієї України не лише символом жертовності, героїзму та патріотизму, а й прикладом та джерелом натхнення для наших воїнів, які гідно захищають територіальну цілісність України у теперішній російсько-українській війні, утверджуючи право людини на вільне життя.
Молодь декламувала поезію про Майдан та загиблих.
Хвилиною мовчання вшановано пам’ять Героїв Небесної Сотні.
Ми закликаємо вас сьогодні згадати у ваших молитвах усіх Героїв, які поклали свої голови за наше майбутнє. Хай пам’ять всіх невинно убитих згуртує нас, живих, дасть нам силу та волю, мудрість і наснагу для зміцнення власної держави на власній землі. У жалобі схилимо голови.
Нехай кожен з нас торкнеться пам’яттю цього священного вогню – частинки вічного. А світло цієї свічки хай буде даниною тим, хто навічно пішов від нас, хто заради торжества справедливості жертвував собою. Вони повинні жити в нашій пам’яті вічно!