КОНОВАЛ Сергій Сергійович
(29.05.1992, м. Тернопіль – 06.04.2024 біля м. Часів Яр, Донецької обл., похований 10.04.2024 у рідному місті) – український громадський активіст, пластун, парамедик, військовик, лейтенант, командир 2-ї стрілецької роти 2-го стрілецького батальйону імені Т. Хаммера 67-ї ОМБр. Випускник ЗУНУ 2022 року, Навчально-науковий інститут міжнародних відносин ім. Б. Д. Гаврилишина.
Народився 29 травня 1992 року в Тернополі.
Навчався в Тернопільській загальноосвітній школі № 19. Закінчив Тернопільський національний медичний університет імені І. Я. Горбачевського (за спеціальністю – стоматолог), Західноукраїнський національний університет (спеціальність – політологія).
Член пластового куреня Орден Хрестоносців, учасник Революції гідності. Від березня 2014 року був парамедиком добровольчого медичного батальйону «Госпітальєри / Hospitallers Paramedics» ДУК «Правий сектор», згодом – командир 6-ї резервної сотні ДУК «Правий сектор». Брав участь у боях за Станицю Луганську, Піски, Мар’їнку, а також біля Донецького аеропорту.
Один із засновників «Дому ветерана» в Тернополі. Над простором для бійців, ветеранів і їхніх сімей Норд почав працювати в 2019 році. Допомагали робити ремонти та облаштовувати “Дім ветерана” підприємці, друзі та побратими. Працював начальником відділу Тернопільського обласного молодіжного методичного центру. Був співорганізатором національно-патріотичних заходів: займався патріотичним вихованням молоді, проводив військові вишколи, навчав молодь військової тактики, рукопашного бою та медицини.
У 2020 році був співорганізатором маршу захисників у Тернополі до Дня Державного прапора та Дня Незалежності України.
Був оператором і співпродюсером фільмів «Шлях поколінь», «Дорога в Карпати», «Трохи нижче неба». Знімав кліп про Тернопіль на пісню місцевого гурту «Кожен з нас».
Під час повномасштабного російського вторгнення Сергій Коновал “Норд” служив командиром 2-ї стрілецької роти 2-го стрілецького батальйону імені Т. Хаммера 67 ОМБр, якій згодом дали назву “Сталева Сотня”. Був учасником боїв за Київщину, Харківщину, Донеччину та Бахмут. Згодом воював на Лиманському напрямку.
Загинув 6 квітня 2024 року разом із побратимом Тарасом Петришиним біля міста Часів Яр на Донеччині.
Прощання із Сергієм Коновалом і Тарасом Петришиним відбулося 9 квітня 2024 року на Майдані Незалежності в Києві.
Похований 10 квітня 2024 року на Микулинецькому цвинтарі Тернополя.
Нагороди:
• звання Герой України з удостоєнням ордена «Золота Зірка» (2024, посмертно);
• орден «За мужність» III ступеня (2023);
• орден «Лицарський хрест добровольця» (2019);
• медаль «Доброволець АТО»;
• відзнака «Боєць, ветеран ДУК «Правий сектор»;
• Залізний Пластовий Хрест (2024, посмертно).
• Почесний нагрудний знак Головнокомандувача Збройних Сил України “За взірцевість у військовій службі ІІІ ступеня” (2022).
• звання «Почесний громадянин Тернопільської області»(2024, посмертно);
• звання «Почесний громадянин міста Тернополя» (2024, посмертно).
Джерела:
1. Терлюк І., Савицька Д. “Смерть кожного воїна — трагедія, але смерть Норда — це втрата майбутнього України”. Загинув тернополянин Сергій Коновал. Суспільне Тернопіль. URL : https://suspilne.media/ternopil/722057-zaginuv-ternopolanin-sergij-konoval/.
2. Коновал Сергій Сергійович. Вікіпедія. Вільна енциклопедія. URL : https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9A%D0%BE%D0%BD%D0%BE%D0%B2%D0%B0%D0%BB_%D0%A1%D0%B5%D1%80%D0%B3%D1%96%D0%B9_%D0%A1%D0%B5%D1%80%D0%B3%D1%96%D0%B9%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D1%87
3. Яремишин З. Загиблому лейтенанту з Тернополя президент присвоїв звання Героя України. Zaхіd.net. URL : https://zaxid.net/zagiblomu_leytenantu_z_ternopolya_prezident_prisvoyiv_zvannya_geroya_ukrayini_n1592280.