“Захоплення старовиною – це не захоплення бездіяльного розуму, а необхідна потреба кожної освіченої людини, яка ревносно ставиться до діянь своїх пращурів і турботливо зводить будівлю для своїх нащадків”
Дмитро Яворницький
Людина енциклопедичних знань, різнобічних інтересів, Дмитро Яворницький за своє довге життя організував і успішно здійснив безліч археологічних та етнографічних експедицій, подорожей в пошуках пам’яток історії та культури. Увесь свій різноманітний матеріал з історії Запоріжжя він передав нащадкам у вигляді 150 великих друкованих праць. Він зібрав матеріал для складання словника української мови на 60 000 слів, великих збірників народних пісень, казок, байок, розкопав понад 1000 курганів. Тільки за 1927-1929 роки було знайдено і зареєстровано 36936 різних стародавніх речей, написано більше сотні щоденників, зроблено понад 1000 фотознімків, малюнків та зарисовок. Частину цих знімків історик використав у географічно-історичному нарисі “Дніпрові пороги” (1928р.), в якому вміщено 86 ілюстрацій. У 1929 році з’являється збірка неопублікованих архівних історичних документів під назвою “До історії степової України”, що охоплює майже 300 першоджерел за 140 років – від початку ХVIII ст. до середини ХІХ ст.
Перефразовуючи думку Василя Ульяновського, “феномен Яворницького” полягає в тому, що історик настільки глибоко проник у предмет своїх студій, що став із ним одним цілим: разом із запорожцями уявляємо Яворницького, а під Яворницьким – запорожців. І нехай сучасники з академічної спільноти ставили під сумнів науковість його численних праць, йому ми завдячуємо насамперед як популяризаторові української історії, який надихнув не одне покоління жителів зрусифікованого Сходу, вплинув на формування їх української ідентичності.
Пропонуємо Вашій увазі переглянути презентацію по даній темі.