“Мрію написати колись бодай одну повість та десятків зо два оповідань, написати їх так, щоб авторові не соромно було говорити в імені української літератури, не соромно носити почесне ім’я письменника: цього імені, на мою думку, я ще не заслужив, як не заслужили його й деякі безпардонно прославлені сучасні письменники”.
Григорій Косинка
29 листопада виповнилося 125 років від дня народження українського письменника-новеліста Григорія Косинки (справжнє прізвище – Стрілець).
Постать Григорія Косинки особливо вирізняється у когорті прозаїків доби Розстріляного Відродження. Архівних рукописів, як і біографічних матеріалів про особисте життя, зокрема щоденників, листів тощо, через репресії, конфіскації, вилучення й знищення збереглося дуже небагато.Та кожен його твір – це синтез багатої образності і високої культури слова, оригінальної форми та глибокого змісту.
У своїй творчості Григорій Косинка розвиває найкращі традиції української новелістики початку XX ст., зокрема М. Коцюбинського, С. Васильченка й передусім В. Стефаника. “Косинчині оповідання, – писав М. Рильський, – мають велике пізнавальне значення, але й інше: вони мають безперечну ідейно–естетичну цінність, вони гарячі й трепетні, як те життя, по світлих слідах якого вони писалися“.
До дня народження Григорія Косинки інформаційно-бібліографічний відділ підготував презентацію.