Василь Андрійович Симоненко (8.01.1935-13.12.1963)
8 січня виповнюється 90 років від дня народження Василя Симоненка – українського поета, журналіста, шістдесятника, борця українського руху опору. Іван Дзюба називав його: «Поетом без каменю за душею», «Поетом національної ідеї, совістю шістдесятництва”.
Василь Симоненко за своє коротке, але плідне життя, написав поезiï, новели, пробував створити кiносценарiй зi студентського життя, став автором численних статей, театральних i лiтературних рецензiй, написав три казки для дiтей i дорослих: “Цар Плаксiй i Лоскотон”, “Подорож в краïну Навпаки”, “Казка про Дурила”.
Микола Сом: «…Симоненкова дорога – важка, трагічна, коротка… Вона починається з Біївців – невеличкого полтавського села, що єдиною… вулицею біжить до…великого людського океану. А на тій вулиці стоїть сиротою старенька селянська хата, де народився майбутній…поет Симоненко. Через ту непомітну і печальну хату пройшли голод і холод, її не проминула війна і всі лихоліття нашого віку…» .
«Зі смертю поета пробуджувалася національна свідомість багатьох сучасників. Парадоксально, але Симоненкова смерть народжувала віру в завтрашнє України», – говорив Євген Сверстюк.
До дня народження Василя Андрійовича Симоненка інформаціно-бібліографічний відділ підготував презентацію.